На "Обнова-фесті" виступлять чемпіони світу та Європи з "Панкратіону". У рамках військово-патріотичної частини свята відбудуться показові бої за участю спортсменів Чернівецької обласної федерації "Панкратіону".
Бойові мистецтва існують стільки, скільки існує людство. Минулі джерела свідчать про існування певних прийомів і захистів від нападу ще в далекому минулому. На одній з древньоєгипетських пірамід знайдено біля чотирьохсот малюнків, відображаючих прийоми боротьби. Легко уявити, наскільки сильне виживання примітивного за рівнем розвитку людства залежало від уміння використовувати руки і ноги для боротьби з ворогами, дикими тваринами і навколишнім середовищем. У міру розвитку людства способи боротьби постійно удосконалювалися, згодом сформувавшиcь в єдиноборства. 
З часів древніх греків (700 років до н.е.) різні єдиноборства постійно були присутні в програмі Олімпіад. У творах Гомера (800-900 років до н.е.) спостерігаються описи сутичок, що проводилися без зброї. Давньогрецький філософ Платон (347-427 р. до н.е.) згадує про "бій без суперника" (щось подібне до бою з тінню в сучасному боксі), елементи техніки якого поряд з елементами техніки боротьби і боксу були об'єднані в панкратіон – вид боротьби, у якому удари дозволялося наносити будь-яким сегментом тіла. Фізичні вправи поєднувалися в два розділи: орхестрика і палестрика. Орхестрика відображена іграми і вправами для розвитку спритності і сили . В палестрику входили військово прикладні види спорту, серед яких головну роль займав панкратіон.
Слово "панкратіон" походить від назви одного з видів єдиноборств, уперше включеного до програми Олімпійських ігор Древньої Греції в 648 році до нашої ери. Складається з двох слів „пан” і „кратос”, що в перекладі з грецької мови означає абсолютна влада того, хто переміг, або абсолютна перемога. Структурними елементами цього виду спорту є активна дія верхніх і нижніх кінцівок.
Отже, панкратіон – це сукупність багатьох видів єдиноборств, який поєднує в собі найдоцільніші прийоми боротьби та кулачного бою, сучасного тайського боксу, кік-боксингу, та ін. Згодом грецький панкратіон переродився в римське гладіаторство. В часи Золотого століття Римської імперії призначені для розваги глядачів гладіаторські виступи відрізнялися надзвичайною жорстокістю. Після падіння Римської імперії ці виступи влаштовувалися в Німеччині, Нормандії й Англії.
Панкратіон, має цікаві стародавні історичні корені. Містечко Олімпія, що розташовувалось у мальовничій долині річки Алфей, у підніжжі священної гори Олімп, стало місцем проведення древніх Олімпійських ігор. З єдиноборста у програму античних олімпійських ігор входили боротьба, кулачний бій, а починаючи з Олімпіади 648 р. до н.е. і панкратіон. Панкратіон починав свої змагання на 4 день Олімпійських ігор, і був найважчим і найоригінальнішим змаганням. Тому переможці Олімпійських ігор у панкратіоні ставали національними героями. Методика підготовки бійців, створена в панкратіоні, перейшла в древній Рим. Знання панкратіону через війська Олександра Македонського, що завоювали Персію і дійшли до Індії, задовго до нашої ери було занесено в ті самі місця, звідки через кілька століть Бодхидхарма відправився в Китай.
Панкратіон, мабуть, найоригінальніше і найважче змагання древніх Олімпійських ігор. Сутність цього виду спорту полягала в проведенні двобою двох неозброєних атлетів із застосуванням прийомів боротьби, ударів руками і ногами, болючих і задушливих захоплень. Борці не використовували ніякого захисного спорядження. У цьому змаганні греки бачили відмінний засіб підготовки юнака до рукопашного бою під час війни. Переможці в панкратіоні ставали національними героями. Кращі дівчата Греції удостоювалися честі увінчати переможця Олімпійських ігор лавровим вінком. Жорсткі умови проведення двобоїв призводили до великої кількості травм, що загрожували здоров'ю атлетів. З цієї причини давньогрецька боротьба панкратіон не збереглася до наших днів у первозданному вигляді.
Â
