Пізній вечір, грайлива ватра кидає стовпи іскор до неба, де вони зливаються із зірками. Навколо тисячі втомлених та щасливих облич, що теж проводжають ці іскри, – велика родина, яка гуртом пережила довгий фестивальний день. Хтось уже поволі йде, хтось ще шалено танцює. Лунають останні акорди з вечірньої сцени „Обнова- фесту”. Заплющуєш очі і знову, наче кадри  фільму, бачиш фестивальні події, а серце шалено б’ється – не в силі стримати шквал емоцій та переживань. 

 

На Буковинський етно-духовний фестиваль „Обнова-фест” з нетерпінням очікували прихильники, бо 3 червня цьогоріч  йому виповнилося п’ять років. 

„Обнова-фест” уже традиційно проходить на празник Зіслання Святого Духа. Урочисте дійство розпочинається з Літургії Служби Божої в Соборі Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ перед Чудотворною іконою Матері Божої Чернівецької „Надія безнадійних”. 

Фестивальне поле в Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту з самого ранку гуділо, наче вулик. Як годиться, біля дерев’яної брами музею запальні музики радо зустрічали учасників та гостей фесту, сповіщаючи про свято  з перших кроків. Людей завітало чимало – усі вервичкою ступають через браму, гарно вбрані у вишиті сорочки або стилізований одяг. Швидко наповнюється фестивальний майдан квітами-вишиванками: найпомітніші, звісно, буковинські мотиви, проте можна побачити вишиванки з усіх-усюд, адже „Обнова-фест” добре знаний на теренах цілої України.

Фестивалити почали з гуртом „Гармонія”, який своєю музикою закликав усіх підходити до етнічної сцени, де мало відбутися чи не найголовніше – спільна молитва на добрий початок та, власне, відкриття п’ятого ювілейного фестивалю „Обнова- фест”. За найтонші струни душі зачепив церковний спів хору „Осанна” Української Греко-Католицької Церкви у Чернівцях під час Молебню до Пресвятої Богородиці за українську молодь. Благословення Вікарія Буковинського отця Валерія Сиротюка, щирі вітальні слова організаторів та партнерів фестивалю – усе це створило атмосферу по-справжньому родинного свята.

І ось уже ведучі пропонують гостям цілий букет неймовірних фольклорних колективів: „Барвистий розмай”, ансамбль „Шоста нота”, квартет „Classic”. Та працює не тільки денна сцена. Кожен куточок музею під відкритим небом є живою частинкою великого дійства, де відбувається чимало цікавого, то ж найжвавіші прудко бігли до експозицій, щоб встигнути всюди побувати, усе побачити і все спробувати.

У десяти дворах фестивального „села” розташувалися народні умільці, навчаючи свого ремесла чи, радше, виду мистецтва та знаходячи нові буковинські таланти. Адже так просто творити: головне – вкласти душу. Бажаючі могли власноруч зробити керамічну скульптуру, різьбити по дереву, навчитися мистецтву гончарства, писанкарства, оволодіти технікою декупажу, зробити ляльку-мотанку чи етноляльку, витинанки з паперу та овочів (мистецтво карвінгу), виготовити дощовицю,  заграти на дримбі, зліпити вареники і ще багато чого іншого. Як кажуть, – чого душа бажає, щоб проявити  свої таланти та здібності.

Традиційно обновлянський двір „декорував” гостей фестивалю, заплітаючи косички, роблячи фенічки та вінки або розмальовуючи бажаючим обличчя файними візерунками. А діткам заплітали кіски та робили аквагрим учасники формації „Кульбаба” у дитячому дворі. Там також проходили майстер-класи з малювання та етногімнастики. У млині була майстерня з показу української анімації, де лежачи на сіні, дітвора могла переглянути гарні мультики. Сусідній млин перетворився на вишкільний табір чернівецької „Станиці Пласту”, де пластуни співали скаутських пісень, демонстрували скаутські забави та складали пазл „Вчимо історію разом”.

Танцювальний майстер-клас користувався особливим попитом, бо ж хто може встояти перед запальним танцем під живу музику троїстих музик. Втішає неабияка увага молоді до літературних майстерень: під кузнею відбулось справжнє літературно-театральне дійство від творчої групи „Тролейбус”, а на денній сцені – літературні читання.

Потрапивши на центральну галявину фестивального поля забував, що ти у ХХІ столітті, адже там розбили табір справжні козаки з товариства „Кіш”. Вони варили кулешу, вчили стріляти з мушкета, карбували монети та розхвалювали українських красунь. Неподалік від цього колоритного видовища у тихенькій Миколаївській церкві проводила духовний вишкіл обновлян пані Марія Влад.

Не обійшло наш фестиваль стороною „Євро-2012”: бажаючі могли зіграти товариські матчі етно-футболу та отримати подарунки. Завершився „чемпіонат” урочистим розгортанням величезного синьо-жовтого полотнища Державного прапора України.

А далі велика вечірня сцена запросила усю фестивальну родину – молодь, підлітків, дітей, дорослих шанувальників „Обнова-фесту”  на довгоочікуваний концерт сучасної фолк-рок музики. Під драйвові виступи відомих гуртів („Друже музико”, „Фолькнери”, „Веремій”, „Серцевий напад”, „Стелсі”, „Гуцул Каліпсо”, „Bandurband”, „Перкалаба”) хто танцював сам, хто підбивав натовп до танку в колі, а хто просто відпочивав, сидячи на кариматі та задоволено киваючи в такт пісні. 

Несподівано спалахнула святкова ватра, заворожуючи погляди і сповіщаючи про прощання. Стоїмо усі, здебільшого незнайомі, але уже наче рідні, бо об’єднані цим незабутнім, неперевершеним днем, яскравими спогадами і бажанням зустрітися на наступному „Обнова-фесті”. 

Разом з останніми жаринками багаття посилаємо до неба слова  молитви: „Великий Боже, дякуємо Тобі щиро, дай нам на рік діждати цеї днини!”