Разом із гостями "Обнова-фесту" дощовиці виготовлятиме, і гратиме на них п. Нестор (Віталій Нестерчук).
Віталій Нестерчук: "Дощовиці я виготовляю вже понад рік, з моїх рук вийшло близько трьох сотень інструментів, котрі «приписалися» у своїх нових господарів не лише в Україні, а й у Польщі, Німеччині, Туреччині, Франції, Австрії, Росії, Дагестані, Білорусі, в Латвії та Естонії, США, Канаді, Ізраїлі, можливо ще десь – вже й не пригадаю.
Тілом Дощовиці слугує стебло борщовика. Ця рослина здавна росла в Україні, з її молодих пагонів варили борщ, звідси, до речі, й назва борщу)).
На жаль, в минулому столітті борщовик схрестився з якимось своїм родичем, що його виводили «мічуріни» для годування худоби. Та чи то збій який стався, чи то Природа запротестувала, але під час того експерименту вченим вдалося добитись лише швидкого росту цієї рослини. Худоба їсти його відмовилася, і Борщовик Сосновського пішов мандрувати Європою. Цілі його плантації зараз можна знайти в долинах карпатських річок, де він чудово почувається – інколи в тих місцях трапляються «красені» до 6 (!) метрів. Часто зустрічається він і на Поліссі, та майже по всій Україні, хоча не в таких кількостях, як у нас в горах або, наприклад, в польських Бещадах.
Біда в тому, що ефірні випари та сік цієї рослини спричиняють важкі хімічні ураження шкіри та дихальних шляхів, опіки часто залишають по собі шрами, тому не раджу торкатися цієї рослини, краще обходити її стороною. А щоб не було підстав називати борщовик абсолютно непотрібною і шкідливою рослиною, я намагаюся «дати йому шанс робити добро».
Для виготовлення Дощовиць використовую виключно сухі стовбури, які є безпечними.
А всередині Дощовиці – звичайно ж Дощ! Вранішній або вечірній. Приборкавши його і замкнувши, людина може наказувати йому, вимагати ту чи іншу погоду. Щоб Дощ не втік звідтіля, я наповнюю Дощовицю сумішшю круп, для кожного звуку існують свої пропорції."
Інформація з сайту: http://starlife.com.ua/posts/1845.html
